17:15 на годиннику. Прохолода.

        Був підвечірок, і я зрозуміла, що не здатна на почуття.

          Скажіть, а у вас бувають такі моменти, коли ви втомлюєтесь від стосунків з людьми?
Наприклад я, завжди була схвильована відношенням людей до мене. Намагалась щосили бути потрібною їм. Але не завжди мої наміри, повертались "обличчям" до мене. І тоді, у мене промайнула думка, що я би почувалась краще, не роблячи ніяких кроків у сторону інших. Далі я привчала себе до цієї ідеї, і згодом почала застосовувати на практиці.
Інколи траплялись моменти, коли я знову відкривалась людям, це були нові люди, але результати мені знайомі з минулого.
          Сьогодні, люди звикли шукати у всіх і всьому, лише користь для себе. Не знайшовши цього, вони починають відноситись до людей зі всім негативом, який накопичувався в їх душі від самого народження. Зараз "не щирість" в тренді. І нам залишаєтсья лише два варіанти: стати згустком негативу, або, не дивлячись на становище у суспільстві, отримувати задоволення від життя, фільтруючи свої думки та поступки.
           Доречною до цієї теми, стане відома усім цитата: "Не роби людям добра, не получиш зла".