18.03.15

    З кожнем днем я все менше дивуюсь людям.

Зазвичай так і трапляється. Коли перестаєш щось очікувати - воно приходить, коли думаєш що люди добрішають - вони показують свою грязну сторону. Так от сьогодні зі мною ця історія і трапилась. Тепер я переконана в тому що давати людям другий і наступні шанси - це те саме що власноруч запихати ніж собі в ногу, не спішучи... і говорити що все гаразд, і ти щасливий.
Ця історія мене шокувала і загнала в ступор, і все це вкладось в проміжку 4 хвилин. Звичайно цей випадок видався потрібним уроком для мене, і я зрозуміла що продовжувати спілкування з цими людьми - це парпання в болоті, звідки вибратись не можливо, а жити в болоті - це гірше чим померти.